Угробили паркет. Частина 2. Реставрація

Місцями планок нема. Десь стиковка така, ніби її робили із зав’язаними очима. А подекуди — справжні траншеї від демонтованих стін. Саме так, або приблизно так, нас зустрів об’єкт, який з нетерпінням чекав на стамески та шліфмашину.

Загальне враження — ніби тут Мамай не просто пройшовся, а ще й табором ставав. Але нічого, бачили й не таке.

Найбільше муляла око центральна траншея — пам’ятка архітектурних експериментів минулих років.

Стартанули саме з нї. Спочатку вийшли в нульовий рівень. Далі взялися за сусідні планки, акуратно підганяючи нові елементи так, щоб два «кімнатні острови» знову стали єдиним материком.

У хід пішли стамески й терпіння — без них такі історії з реставрації паркету не закінчуються добре.

Нові планки — клей, укладання, фіксація. І все це діло залишили на декілька днів набиратися сил.

Потім підкотила шліфмашина — і, як завжди, зробила магію: те, що виглядало як археологічні розкопки, поступово стало підлогою.

Далі перебралися ближче до вікна — там уже чекала окрема операція з інтеграції нових елементів.

Як ми це робили і що з цього вийшло — покажемо в наступному відео.